Коментар голови Наглядової ради Фонду захисту свободи слова Ганни Герман щодо тиску на український телеканал «Дом»

Поява інформації про те, що на журналістів чергового українського телеканалу – телеканалу «Дом» – чинився тиск з боку влади, є черговим доказом того, що при режимі Зеленського в Україні свобода слова продовжує зазнавати серйозних утисків. Вимоги давати якомога більше позитивної інформації про дії президента нагадують часи брежнєвського застою, коли в радянській партійній пресі був популярним вислів «Лениным газету не испортишь».

Сьогодні «Дом» не «испортишь» Зеленським. Так вважають на Банковій. «Испортить» український дім, тобто наше суспільство, на думку ОП, можуть незалежні медіа, які називають речі своїми іменами: велике будівництво – великим крадівництвом, «вовину тищу» – популістським вивертом, а заяви про те, що президент Зеленський робить неймовірні зусилля, аби принести на Донбас мир – заведення перемовин по Мінських угодах у безвихідь.

Натомість з ОП не почуєш ані слова про те, чому опозиційні видання закриваються позасудовим рішенням РНБО, чому не має судових вироків стосовно радикалів, які переслідують незалежних журналістів, чому інформаційний простір України наповнений фейками, які дезорієнтують суспільство. На багато чого не має відповіді.

Нинішня українська влада, діючи суто у власних політичних інтересах, не обтяжує себе турботою про вільні медіа. У лютому цього року Президент України Володимир Зеленський у позасудовому порядку санкціонував закриття чотирьох телевізійних каналів «112 Україна», «Ньюзван», «Зік» і пізніше – «Першого Незалежного». При цьому дані канали дотримувалися балансу думок, демонструючи свою прихильність стандартам журналістики в демократичному суспільстві.

Також зовсім недавно український суспільний мовник-телеканал “UA: Перший” звинуватив Офіс Президента України в тому, що той “давно і жорстко” ставить ультиматуми щодо присутності народних депутатів у телевізійному ефірі, а також “висуває умови редакціям телеканалу”. Крім того, до списку ЗМІ, які постраждали від дій української влади, ледь не потрапило «Радіо «Свобода», і лише значний суспільний резонанс змусив владу відмовитися від вигороджування голови правління одного з державних банків і його співробітників, які напали на знімальну групу програми журналістських розслідувань «Схеми». І нарешті, за допомогою незаконного запровадження санкцій влада зупинила роботу і загрожує повним знищенням низки популярних інтернет-видань, зокрема, “Страна.юа” і “Шарий.net”.

Необхідно відзначити, що Президент України не зробив практично нічого і для гарантування безпеки роботи журналістів. Цього року зафіксовано рекордну кількість нападів на співробітників медіа, і ця тенденція не зменшується, оскільки винні притягуються до відповідальності лише у виняткових випадках.

Тому не слід дивуватися, що Україну накриває «дев’ятий вал» політичної кризи. Там, де відсутня реальна свобода слова, там відсутній нормальний діалог між владою і опозицією, а отже створюється вакуум, який швидко заповнюють своєю присутністю радикальні елементи.

Продовження такої політики держави в інформаційній сфері може мати фатальні наслідки. Частково ми їх вже спостерігаємо, але влада вдає, що нічого загрозливого не відбувається.

На жаль, це не так, і схоже, процес набув усіх ознак незворотного.